Як  думаєте, писати грамотно у наш час – це необхідність чи застаріле уявлення, про яке не варто і говорити? І взагалі, що це означаєі – бути грамотною людиною сьогодні?Ми запитали думку найбільш грамотних людей нашого часувчителів української мови. До них звернулися ми в День української писемності та грамотності, тобто 9 листопада. Ось яку думку почули.

Вчитель Генічеського ЗЗСО №1 Наталя Ісадкова: Грамотна людина цікава іншим   

«Звісно, зараз є безліч програмних редакторів, які можуть допомогти в оформленні тексту. І багато хто може думати:  навіщо вчити нудні правила? Але що ж до розвитку самої особистості, яка залежить від гаджетів, які все виправлять, створять химерну уяву про людину! Мені здається, саме тому ми розучилися спілкуватись у реальному житті. Адже легше просто відправити вітального листа зі смайликом, ніж зателефонувати та живою мовою привітати людину, наприклад, із днем народження.

Також грамотність людини визначає її інтелектуальний рівень, те, на скільки вона цікава для інших і для себе також.

Підкріплює вона також і батьківський авторитет.  А про який авторитет можна говорити, коли інколи батьки не можуть перевірити кілька рядків домашнього завдання власних дітей, аргументуючи, що вони цього не знають?

Здається, що знамагаючись покращити своє матеріальне становище, ми забули про головне: інтелект та освіта – це те, що повинно бути нашим гаслом у вихованні дітей. Без грамотності ні про яку успішну людину майбутнього і мова не може йти.

Яку пораду можу дати? Головне – відпрацювати для себе звичку: кожного дня читати хоча б декілька сторінок».

Вчитель  Генічеського ЗЗСО №1 Віра Осьмак : Мова – то «візитка» людини

 «Наша мова, усна чи писемна, – це візитка, яка дає уявлення про освіту, статус, інтелект людини. Грамотність, на мою думку, – це вміння переконати співрозмовника за допомогою багатого словникового запасу. Озирніться навкруги: чи багато таких людей ви знайдете? 

Для мене слово «начитаний» завжди є синонімом до слів «грамотний» та «освічений».

Помилки іноді можуть усе зіпсувати . Найяскравіший приклад – «стратити не можна помилувати». Одна кома, а як багато вона означає!

Мені дуже подобаються справедливі слова Максима Рильського, які сучасно звучать і сьогодні: «Не бійтесь заглядати у словник, це пишний яр, а не сумне провалля…»

Вчитель Червонської гімназії  Лілія Халілова : Незнання рідної мови ставить у незручне становище навіть президентів!

 «Сьгодні молодь приділяє писемній грамотності дуже мало уваги. «Модним» є шкільний сленг, серед якого є і грубі, лайливі слова. Але ще гіршим є суржик. Що говорити, незнання рідної мови ставить у незручне становище навіть президентів!

Як педагоги, ми звертаємо увагу на мову  учнів, але дуже важко впливати на «неформальне» спілкування в Інтернеті, вживання суржику, просторічних слів, нехтування правилами орфографії. 

Та все ж таки у молоді, на щастя, є розуміння потреби бути грамотним. І для цього треба, насамперед, знати рідну мову, бути вимогливим до себе. 

Треба пам’ятати: грамотна мова служить тільки тому, хто постійно вивчає її. 

Вчитель Риковського ЗЗСО Тетяна Волкова : «Письмо з помилками, то як невимиті руки…»

 «Згадую вислів українського поета Василя Стуса:  « Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками, то як невимиті руки…». Важко з цим не погодитись. Але, озираючись довкола, бачиш рекламні постери, інтернетні статті, пости з купою помилок. Автори не переймаються правильністю написання, а читачі, у свою чергу, не звертають уваги на якість написаного. Це говорить про те, що для більшості правильне написання не є важливим.

Коли я спитала у своїх учнів, чи стежать вони за правильністю написання то, на жаль, більшість із них відповіла заперечно.

Можна у цьому звинувачувати дистанційну форму навчання, яка з 2020 року стала частою гостею в навчальних закладах. Але з помилками пишуть люди, які закінчили школу 10, 20 років тому! Та й Інтернет стає в пригоді: і підкреслить неправильно вжите слово, і довідники з правописом завжди поруч! Але й цим не користуються… А даремно, дуже даремно!

Вчитель Олексіївського ЗЗСО Олена Ізмайлова: Сучасна людина та, що шанує рідну мову

 «Любити і шанувати рідну мову, бути грамотним – це, на мій погляд, ознака сучасної людини. Своїм учням намагаюся дати знання як на уроках, так і в позакласній діяльності. Бачу у цьому позитивні результати, підтвердженням чого може бути успішна здача ЗНО випускниками.

Дуже хочеться, щоб наша українська мова грамотно звучала і в ефірі, і в Інтернеті, і на сторінках ЗМІ, і з самих високих трибун.

Сподіваюся, що все ж таки цей час прийде, і тоді День української писемності та грамотності буде святом для всіх».

Підготувала ВАЛЕНТИНА КОЗІНА