В останні дні багатьох генічан дуже дивує безлюддя на вулицях, у магазинах, кафе, перукарнях і навіть у аптеках. Одним словом, у раніше людних місцях стало безлюдно.  Ми вирішили запитати представників малого бізнесу, як у них ідуть справи після літа, на яке вони теж сподівались і, на жаль, очікування, хоча б яких прибутків, не виправдались.

Ситуація сьогодні більше нагадує картину з чехівського «Хамелеона», коли на базарній площі було настільки безлюдно, що здавалося, крамниці стоять з відчиненими ротами, чекаючи своїх покупців і, частіше за все, мабуть, не могли дочекатися їх.

«Приблизно така ситуація і в нашій торгівлі, – каже Наталя Середа. – Покупці заходять, розглядають товар, а він у нас якісний і модний, але покидають магазин, так нічого не придбавши. Причина одна – відсутність грошей. А це й нас веде до безгрошівя. Нам теж товар з неба не падає, ми за нього платимо гроші. Ось і виходить – замкнуте коло. Те, що покупцям подобаються вироби, які ми пропонуємо їм, це точно. І білизна – річ потрібна кожному. Але дуже часто зараз товари беруться в борг. Подивіться, який уже список! Ми й уцінюємо деякі вироби від 10 % до 50%, і це не робить нам ніякої вигоди. Та треба хоч повернути вкладене».

Ось, наприклад, сьогодні субота, 20 листопада. Здавалося б вихідний. Скільки покупок робилось раніше! Сьогодні ж до крамниці зайшло десь до тридцяти відвідувачів, а покупцями стали тільки семеро.

«Ось така вона виручка. А ми  платимо багато податків. І вдома нас чекають діти, яким треба теж багато чого. Так що тема, піднята вашою газетою, актуальна, правильна і дуже болюча, – додає  жінка. – Та все ж ми чекаємо кращих часів. Скоро Новорічні і Різдвяні свята, тож завітайте в наші невеличкі крамниці,  не пошкодуєте: знайдете подарунок і собі, і вашим рідним, друзям!».

Крокуємо далі доріжками ринку. Одна з них веде до м’ясного павільйону. Здавалося б, людей повинно тут бути безліч: вихідні. А їх просто немає. А які прийшли зробити покупки, беруть найчастіше небагато. У будні дні взагалі майже нікого немає на рядах, навіть і продавці роблять собі по 2 –  3 вихідних.

Ми, звісно ж, заглянули і в м҆ ясний павільйон . Близько одинадцятої години ранку на ньому було дванадцять продавців і п’ять потенційних покупців. Деякі продавчині, попивши чай або каву, збиралися вже додому.

Того суботнього дня ми не полінувалися й зайшли тричі: зранку, в обід і ввечері до самого людного магазину АТБ. Скажу відверто: аншлагу не було й там, хоча товару багато, весь привабливий і на вигляд,  і на смак. Та одне не так – для покупців ціни «кусючі».

Не «страждають» на відпочинок від клієнтів і наші багаточисельні аптеки, кафе, магазини. І з ким би не почати розмову, відповідь одна: «заїло» безгрошів’я, особливо зараз, коли на носі зима і оплата комунальних послуг на першому місці. Хоча важко зробити вибір, чому віддати першість – оплаті комунальних послуг чи подбати про здоров’я?

Ось і виходить, що люди стараються обходитися тим, що мають, а «у світ», тобто, по магазинах, виходять, немов на екскурсію.

ВАЛЕНТИНА КОЗІНА