Как-то знакомый принёс мне несколько пожелтевших от времени номеров газеты «Комуна степу», найденных им в собственном гараже. Все они оказались за 1961 год. Интернета в то время ещё не было, а летописи уже не велись. Историю города для потомков сохраняли журналисты «Комуни степу» — единственной на то время генической газеты.

Источник

«Комуна степу» — орган Генического районного комитета Коммунистической партии Украины и районного совета депутатов трудящихся Херсонской области. Выходило издание на украинском языке, трижды в неделю (вторник, четверг, суббота). В 1961-ом тираж газеты составлял 2700 экземпляров, о чем сказано на последней странице. На первой, кроме номера, даты и цены (2 копейки за экземпляр), указано: «Год издания ХХХІ». Подтверждение факту находим в книге «Історія міст і сіл Української РСР» (Киев, 1972): «З 1930 року в місті почала виходити района газета «Комуна степу» (стр. 322), «У місті виходить газета «Приазовська правда» (до 1962 року — «Комуна степу» (стр. 328). До этого в 1919 году, «у травні почала виходити газета «Генічеський комуніст» (стр. 318), недолго просуществовавшая.

Съезд

Больше, чем полету человека в космос, «Комуна степу» уделила внимания прошедшему в октябре ХХІІ съезду КПСС. Судя по статьям, всё, что происходило тогда в районе, так или иначе было посвящено этому событию. 

«Комсомольці і молодь колгоспу „Червоний Сиваш“ рапортують президії ХХІІ з’їзду КПРС, що вони свого слова додержали з честю. При зобов’язанні надоїти до 17 жовтня по 1,962 літри молока на корову, одержано по 2,073 літри» (№ 127).

«Чонгарці з честю виконали передз’їздівські соціалістичні зобов’язання. Рідна Вітчизна одержала 75,430 центнерів зерна, 4,491 центнер м’яса, 27,200 центнерів молока, 456 тисяч штук яєць, 665 центнерів вовни» (№ 127).

«У ці радісні дні, дні роботи ХХІІ з’їзду КПРС, колектив Партизанської міжрайонної бази „Сільгосптехніка“ доповідає рідній партії про виконання дев’ятимісячного плану прода¬жу колгоспам і радгоспам запасних частин до тракторів, автомашин і іншої сільськогоспо¬дарської техніки на 121 процент» (№ 128).

«На рибоприймальні пункти здано 30,935 центнерів азовської риби — сировини для консервної промисловості. Це на 10 центнерів більше, ніж передбачалося завданням на увесь 1961 рік» (№ 127).

«Своє зобов’язання солевидобувними з честю виконали: за вересень видобуто цінної сировини 7,117 тонн при плані 6,500, а за третій квартал солі відвантажено на 2,248 тонн більше, ніж було передбачено» (№ 125).

«Піонери дитячого будинку зібрали півтонни макулатури, пошили у своїй майстерні багато різного одягу» (№ 125).

Царица полей

О просчетах и перегибах тогдашнего первого секретаря ЦК КПСС Никиты Хрущева теперь известно многое. Одной из таких ошибок был курс на максимальное увеличение посевных площадей под кукурузу. Но тогда советские люди, в том числе и жители района, курс партии не обсуждали…

«Перетворюючи в життя рішення партії по подальшому піднесенню сільського господарства, трудівники району доклали немало зусиль для того, щоб одержати в нинішньому році високий урожай кукурудзи» (№ 128).

«В кінотеатрі „Дружба“ відбулася районна нарада-семінар кукурудзоводів. Учасники наради підбили підсумки виконання зобов’язань по вирощуванню кукурудзи в поточному році, накреслили нові завдання на наступний, 1962 рік — четвертий рік семирічки» (№ 128).

Спорт

В год, когда киевское «Динамо» с 45 очками стало чемпионом СССР, генические авангардовцы играли неровно. В № 128 газеты написано, что нашим футболистам, участвовавшим в первенстве области, удалось выиграть в Бериславе и Херсоне, но новокаховской «Энергии» геничане уступили — 0:1.

В волейболе нашим везло больше. «Вже кілька років підряд волейболістки генічеської команди „Колгоспник“ утримують славу найсильніших в області… В Херсоні вони завоювали перше місце. Команда була удостоєна великого довір’я: відстоювати спортивну честю Херсонщини на республіканських змаганнях» (№ 125).

Везение

На 16-й после самой страшной из войн год жители района, как и страны в целом, жили бедно, но жили своим трудом. Иногда все же им помогал разбогатеть счастливый случай.

«Багато цінних виграшів припало на білети третього випуску грошово-речової лотереї. Так, агроном колгоспу „Шлях Ілліча“ Г. Чепенко виграла велосипед, колгоспник сільгоспартілі „40 лет Октября“ М. Швець — наручний годинник „Заря“… 

Жителька села Партизани, багатодітна мати Парасковія Денисівна Кулянова купила лише один білет грошово-речової лотереї, але він виявився щасливим: на нього припав цінний виграш — швейна машинка вартістю 58 карбованців 30 копійок.

— Цей виграш буде мені в пригоді, — говорить Парасковія Денисівна. — Тепер я своїм дітям шитиму сама все необхідне» (№ 129).

Криминал 

Некоторые своим трудом жить не хотели, и в лотерею выиграть у них тоже не получа¬лось. Тогда они становились «клиентами» милиции и дружинников.

«Компресорник механічного заводу „Производственник“ дружинник Михайло Петрович Должиков зайшов у магазин № 18 Генічеської райспоживспілки. Раптом він побачив, як невідома людина зняла з вішалки чоловічий костюм і намагалася зникнути. Должиков негайно затримав її і доставив у відділ міліції. Як виявилось, це був злочинець, якийсь Лавров. Його вже кілька разів було засуджено за крадіжки» (№ 127).

Преемственность

«Ледь закінчився купальний сезон, а деякі жителі вулиць Кірова і Свердлова стали вивозити на пляж, що знаходиться поруч, сміття, будівельні відходи. Його територію перетворено зараз в смітник», — писали члены рейдовой бригады газеты в № 132. Актуально, не правда ли?

В создавшемся положении журналисты открыто винили власть: «Виконком міської Ради обмежився лише тим, що в березні цього року видав постанову про санітарне утримання міста і охорону зелених насаджень. А як вона виконується, що конкретно робиться для наведення відповідного порядку — цим ніхто не цікавиться».

Досталось в статье также милиции и санитарной инспекции. Видимо, еще тогда наши предшественники поняли, что взывать к совести мусорящих бесполезно. Как жалко, что за почти 60 лет ничего не поменялось!